Зірка Полин

  Чорнобиль — правда та брехня у документалістиці Чорнобиль 10           критичний погляд                               на радянську документалістику                                стосовно чорнобильських подій 26 квітня 1996-го — 10-ті роковини Чорнобильської катастрофи... у цей день я із моїми, вже дорослими синами та їх другом, який вчепився мов той реп'ях і слідкував за нами весь шлях, перебували у Прип'яті. Ми приїхали додому, а Сергій жодного стосунку до Чорнобиля, Прип'яті, аварії не мав, наразі таких називають  сталкери . Того дня першого “ювілею” м.Чорнобиль був наповнений безліччю ліквідаторів, евакуйованих, журналістів та різних кінокоманд з усього світу, чиновників, міністрів тощо. Складалося враження, що весь світ зібрався в одному місці. У той день мали відкривати пам'ятни...

Шофер, зупиніть ля' бика!                                                                спогади, чорнобильський гумор Я, як і більшість прип'ятчан, час-від-часу покидала місто чи то у відпустку, чи на закупи, чи відрядження тощо. І якось так сталося, що мої поїздки проходили через столицю місто-герой України славний Київ. Влітку частенько подорожувала ракетою, а у міжсезоння зазвичай міжміським автобусом. Повертаючись з Києва, практично щоразу, спостерігала одну й ту ж картину. Автобус завжди був заповнений пасажирами, під час поїздки хтось дрімав, інший розглядав у вікно неймовірно колоритні пейзажі чорнобильського Полісся, сусіди про щось гомоніли, а дехто читав книгу чи газету ... все, як зазвичай. Десь за дві години пасажири починали рухатися, до м. Чорнобиль залишалося якийсь десяток кілометрів і у цей час голосно, щоб...

  Спогади про відвідини Прип'яті на 10-ту річницю аварії на ЧАЕС 26.04.1996-го Того 1996-го року колишнім мешканцям було організовано колективну поїздку у ЧЗВ ( Чорнобильська зона відчуження) і мої сини забажали відвідати домівку. Це була їх ініціатива що у мне не викликала а ні захоплення, а ні бажання та я не могла противитися . До всього того ще мов реп'ях вчепився синів друг Сергій Д. та гуськом слідував за нами запевнивши мене що домовився з батьками і що вони не заперечують..., словом зійшов за племінника і рушив разом з нами. Поїздка була організована то ж на КПП у Дитятках питань не виникло і ми спокійно перетнули 30-км кордон. Доїхали автобусами до Чорнобиля, т а з прип'ятчан були лише ми четверо, а усі інші чорнобиляни. У цей день закрили Прип'ять, ніби-то була пожежа і в місті фон піднявся. Ми вийшли на дорогу що веде на Прип'ять, там ще підійшли ходоки що намагалися дістатися місти... - всі машини проїжджали повз нас і навіть не намагалися зупинитис...

  апрель 08, 2021                                                                      памяти сценариста, журналиста Владимира Смирнова документальный рассказ Август 1991-го года … Я сидела в кресле и думала что делать дальше. Это уже не впервые когда должна была принимать решение единолично и опять с нуля. На журнальном столике лежали медицинские документы, различные результаты анализов и обследований, эпикризы, а сверху всего этого - справка о присвоении группы инвалидности и пенсионное удостоверение. Жизнь в очередной раз бросила мне вызов: двое малолетних больных ребёнка, финансовые проблемы и вот теперь ещё и я — инвалид третьей группы по общему заболеванию с мизерной выплатой. Я только выписалась из одной больницы, но тут же была направлена уже в другую. Лечение не принесло желаемого выздоровлени...